Уряд звинуватили в підробленні підпису голови Федерації профспілок України під новим Трудовим кодексом. Колишній нардеп Сергій Каплін уже заговорив про відставку прем’єра. Щоправда, в цій історії бракує однієї дрібниці — самого документа з нібито підробленим підписом. Натомість офіційні заяви профспілок підтверджують інше: уряд просуває реформу, яку представники працівників відмовляються погоджувати в нинішньому вигляді. І претензії до Кабміну мають навіть роботодавці.
«Ірта-fax» перевірив, звідки взялися звинувачення, що кажуть профспілки та які документи вже лежать у Верховній Раді.
Підроблення підпису
Історію розкрутив колишній народний депутат Сергій Каплін. У своєму дописі у Facebook він заявив про можливе підроблення підпису голови Федерації профспілок України (ФПУ) Сергія Бизова під Трудовим кодексом. За словами Капліна, сам Бизов нібито звинуватив у підробленні уряд. Колишній депутат вже порушує питання про відповідальність прем’єр-міністра.
Звинувачення серйозне. Підроблення офіційних документів — це вже не політичні розбірки, а потенційна кримінальна справа. Проте в перевірених відкритих джерелах ми не знайшли документа з нібито підробленим підписом. Немає й доступної прямої заяви самого Бизова, в якій він підтверджував би саме підроблення, а не відсутність погодження кодексу.
Тобто поки маємо слова Капліна про слова Бизова. Для політичного скандалу цього, можливо, достатньо. Для встановлення факту фальсифікації — ні.
А ось із погодженням Трудового кодексу справді вийшла цікава історія. І почалася вона задовго до нинішнього скандалу.
Два роки працювали разом. А погоджувати передумали?
3 вересня Кабмін повідомив про повторне внесення до Верховної Ради нового Трудового кодексу. Законопроєкт отримав номер 16010. За версією уряду, документ став результатом майже дворічної спільної роботи міністерств, роботодавців, профспілок та міжнародних експертів. Його мета — замінити Кодекс законів про працю, ухвалений ще 1971 року.
Звучить солідно: два роки переговорів, європейські стандарти, соціальний діалог. Майже зразкова реформа. Тільки профспілки чомусь не поділяють цього оптимізму.
Ще 21 січня 2026 року Спільний представницький орган всеукраїнських об’єднань профспілок під головуванням Сергія Бизова офіційно заявив, що попередню редакцію Трудового кодексу уряд подав до парламенту без належного дотримання процедур погодження. Тоді йшлося про законопроєкт №14386, який внесли за прем’єрства Юлії Свириденко.
16 липня уряд змінився. Прем’єр-міністром став Сергій Корецький. Попередній законопроєкт відкликали, а 2 вересня новий Кабмін подав його доопрацьовану редакцію — №16010.
Здавалося б, часу домовитися вистачило. Але вже 4 вересня заступник голови ФПУ Ігор Москаленко розкритикував урядовий документ. Він визнав, що профспілки справді брали участь у дворічних консультаціях, але їхні принципові вимоги, за його словами, так і залишилися неврахованими. Ба більше, ФПУ стверджує, що у вересні уряд знову скористався спеціальною процедурою воєнного часу й подав документ без повноцінного погодження з профспілками.
Претензії мають навіть роботодавці
18 вересня Конфедерація вільних профспілок України заявила, що урядова редакція №16010 не пройшла належного погодження ані з профспілками, ані з роботодавцями.
Разом із народними депутатами конфедерація долучилася до розроблення альтернативного законопроєкту №16010-1. Серед його ініціаторів — Михайло Волинець та Юлія Тимошенко.
А 8 жовтня свою позицію оприлюднило Об’єднання організацій роботодавців України. В об’єднанні зазначили: урядовий проєкт суттєво відрізняється від попереднього й належним чином із соціальними партнерами не погоджувався. Роботодавці запропонували створити спільну робочу групу за участю представників влади, профспілок, бізнесу та науковців. Причому доопрацювати вони пропонують обидва законопроєкти — і урядовий, і альтернативний.
Водночас інша організація — Конфедерація роботодавців України — повідомила про участь своєї представниці в парламентському обговоренні урядового проєкту та готовність долучитися до його подальшого доопрацювання.
Отже, єдиного фронту проти кодексу немає, зате є публічні, документально підтверджені претензії до того, як його готували й подавали.
Що ховається за суперечкою про підписи
Сам Трудовий кодекс теж викликає чимало запитань. Уряд обіцяє електронні трудові документи, сучасні форми зайнятості, довшу мінімальну щорічну оплачувану відпустку та посилений захист від дискримінації.
Профспілки ж звертають увагу на менш привабливі положення. За оцінкою ФПУ, урядовий проєкт передбачає скорочення окремих соціальних відпусток із 10 до 7 днів, а за наявності кількох підстав — із 17 до 10 днів. Допустимий обсяг наднормових робіт може зрости зі 120 до 180–250 годин на рік. Крім того, профспілки побоюються послаблення свого впливу на звільнення працівників. Зокрема, там, де сьогодні потрібна згода профспілки, можуть залишитися лише консультації з нею.
Це застереження профспілкової сторони, а не вже ухвалені зміни. Та погодьтеся, працівникові не байдуже, чи матиме його профспілка право впливати на звільнення, чи просто вислухає роботодавця перед тим, як той ухвалить рішення.
Окреме питання — трудові гарантії людей, зайнятих на шкідливих і небезпечних виробництвах. Нещодавно «Ірта-fax» досліджував ризики для пільгових пенсій та компенсацій через реформу охорони праці. Там ішлося про інший законопроєкт — №10147. Проте обидві реформи безпосередньо стосуються захисту працівників, зокрема шахтарів, металургів та енергетиків.
То чи порушив уряд закон?
Стаття 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачає, що законопроєкти із соціально-економічних питань органи виконавчої влади подають з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок та їхніх об’єднань. Але врахувати пропозиції — не означає обов’язково погодитися з усіма. Профспілки не мають безумовного права заблокувати будь-який законопроєкт про працю.
Тому сам факт непогодження остаточної редакції ще не доводить порушення закону. І тим паче — підроблення підпису. Для такого висновку потрібно бачити документи погодження, зауваження сторін і відповідні рішення уряду.
І саме цих матеріалів бракує для перевірки найгучнішого звинувачення.
А кодекс тим часом просувають далі
25 вересня парламентський Комітет із питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував Верховній Раді прийняти урядовий проєкт №16010 за основу, а альтернативний №16010-1 — відхилити. Станом на 22 жовтня 2026 року обидва законопроєкти ще очікують розгляду парламентом. Новий Трудовий кодекс не ухвалений.
Отже, час виправити спірні положення ще є. Як і можливість з’ясувати, чи справді хтось підробив підпис голови ФПУ. Поки що підроблення існує лише у звинуваченнях Капліна. Публічних доказів немає.
А ось із позицією профспілок усе значно простіше: вони офіційно заявляють, що уряд не врахував їхніх принципових вимог і подав кодекс без належного погодження. Тож Кабміну є що пояснити навіть без кримінального скандалу.
І якщо з підписами ще можна розібратися, то повернути втрачені трудові права після ухвалення закону буде значно складніше.
Читайте також: «Миротворець» проти своїх: як ВПО записують у зрадники
