12 жовтня 2026 року парламент 246 голосами ухвалив у другому читанні та в цілому законопроєкт №10147 «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Він має замінити чинний Закон «Про охорону праці» та запровадити нову систему запобігання професійним ризикам.
За повідомленням Верховної Ради, реформа покликана підвищити безпеку працівників, посилити відповідальність роботодавців і водночас зменшити адміністративне навантаження на підприємства. Звучить цілком пристойно, особливо якщо не заглиблюватися в те, які саме права працівників залишаться після заміни законодавства.
Проти окремих положень виступили галузеві профспілки, зокрема гірників, металургів, енергетиків та працівників хімічної промисловості. Застереження висловлювала й Міжнародна організація праці. Після голосування народні депутати зареєстрували дві постанови з вимогою скасувати рішення парламенту.
«Ірта-fax» перевірило документи, чинне законодавство та аргументи сторін. Розбираємося, що справді загрожує працівникам, чи можуть шахтарі втратити пільгові пенсії та чому ця історія стосується й жителів Луганщини.
Що хочуть змінити й де виникла проблема
Сьогодні українська система охорони праці значною мірою побудована на обов’язкових правилах, нормативах, перевірках і компенсаціях за роботу в небезпечних умовах.
Новий закон пропонує інший підхід: роботодавець повинен оцінювати професійні ризики, виявляти небезпечні фактори та вживати заходів, щоб працівник не отримав травму або професійне захворювання. Саме на цьому побудована європейська Директива 89/391/ЄЕС, на яку посилаються автори української реформи.
Запобігати травмам, безперечно, краще, ніж потім оплачувати лікування та втрату працездатності, але сучасна система безпеки не усуває автоматично шкідливі умови праці. Шахтар не перестане працювати під землею, металург — біля розпеченого обладнання, а працівник хімічного виробництва — контактувати з небезпечними речовинами лише тому, що підприємство запровадило нову систему оцінювання ризиків. І саме тут виникає питання: чи залишаться державні компенсації за шкідливі умови праці обов’язковими гарантіями, чи їхній захист стане менш визначеним?
Пільги за шкідливу працю: що гарантує чинний закон
Нині стаття 7 Закону України «Про охорону праці» визначає права працівників, зайнятих на важких і шкідливих роботах. Залежно від характеру роботи та встановлених законодавством умов вони мають право на:
- безоплатне лікувально-профілактичне харчування, молоко або рівноцінні продукти;
- оплачувані санітарно-оздоровчі перерви;
- скорочений робочий час;
- додаткову оплачувану відпустку;
- пенсію за віком на пільгових умовах;
- підвищену оплату праці та інші передбачені законодавством компенсації.
Ці гарантії закріплені в законі. Для їх реалізації діють відповідні списки професій, правила атестації робочих місць та інші нормативні акти. Саме збереження такого захисту стало одним із головних предметів суперечки навколо №10147. І цю проблему не вдалося повністю розв’язати навіть після тривалого доопрацювання законопроєкту.
У звіті Федерації профспілок України, затвердженому 21 травня 2026 року, зазначено, що під час підготовки документа до другого читання робоча група провела понад 70 засідань і опрацювала близько 1100 депутатських поправок. ФПУ визнає: завдяки наполяганню профспілок значну частину їхніх пропозицій врахували, а основні права та гарантії працівників у сфері охорони праці вдалося зберегти, але одне з принципових питань залишилося невирішеним. Зокрема, профспілкам не вдалося домогтися врахування пропозиції щодо законодавчо гарантованого права працівників на пільги й компенсації за роботу у важких, шкідливих та небезпечних умовах праці.
Не погодили також їхню пропозицію щодо встановлення нижньої межі фінансування роботодавцями заходів із безпеки працівників.
Чи справді шахтарям скасовують пільгові пенсії
Після голосування з’явилися заяви, що шахтарі та працівники інших небезпечних виробництв можуть втратити право на достроковий вихід на пенсію. Однак тут слід розділити два різні питання: право на пільгову пенсію та порядок підтвердження цього права.
Пенсійне забезпечення працівників шкідливих виробництв регулюється не лише Законом «Про охорону праці». Основні правила встановлює стаття 114 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вона передбачає пенсії за віком на пільгових умовах для визначених категорій працівників, зокрема зайнятих на роботах за Списками №1 та №2.
Для шахтарів також діє Закон «Про підвищення престижності шахтарської праці», який встановлює спеціальні соціальні гарантії.
Станом на 15 жовтня ці закони залишаються чинними. Перевірені документи не дають підстав стверджувати, що парламент уже ліквідував пільгові пенсії шахтарям, але існує інша проблема, значно ближча до реального життя.
Для призначення пільгової пенсії потрібно підтвердити не лише кількість відпрацьованих років. Значення мають професія, фактичні умови роботи, відповідність установленим спискам і, у передбачених випадках, результати атестації робочого місця. Як нова система оцінювання професійних ризиків співіснуватиме з цими вимогами й чи не виникне нових труднощів із підтвердженням спеціального стажу? Саме ці питання потребують чіткого врегулювання.
Тим паче, що проблема атестації робочих місць уже існує. У згаданому звіті Федерація профспілок повідомила, що під час війни прострочення атестацій негативно впливало на соціальний захист працівників. У 2023 році уряд навіть був змушений ухвалити постанову №660, яка дозволила продовжити використання результатів довоєнної атестації під час воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення. Проведення нової атестації за встановлених умов також дозволили відкласти.
Додаткові відпустки, скорочений робочий день і доплати
З цими гарантіями ситуація подібна. Стаття 7 Закону «Про відпустки» передбачає щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю до 35 календарних днів для працівників відповідних шкідливих виробництв. Конкретна тривалість залежить від результатів атестації, часу зайнятості у шкідливих умовах та умов трудового або колективного договору.
Стаття 51 Кодексу законів про працю встановлює скорочену тривалість робочого тижня — не більше 36 годин — для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці. Стаття 100 цього ж Кодексу передбачає підвищену оплату праці на важких, шкідливих і небезпечних роботах.
Тобто ці права мають окремі законодавчі підстави. Тому окремі твердження, що після голосування 12 жовтня всі додаткові відпустки й доплати буде скасовано, не відповідають поточному стану законодавства.
Водночас сама наявність гарантії в іншому законі не знімає запитань до реформи: якщо змінюються правила визначення шкідливих умов, державного контролю та відповідальності роботодавця, значення має і те, наскільки працівник реально зможе домогтися цих пільг.
Остаточний висновок щодо можливих змін до інших законів потребує звіряння повного тексту ухваленої редакції №10147, зокрема її прикінцевих і перехідних положень. Підписаного закону станом на 15 жовтня ще немає.
А страхові виплати після виробничої травми?
Лунають побоювання, що людина після нещасного випадку на виробництві може залишитися без належних страхових виплат. Проте тут діє інший законодавчий механізм. Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV передбачає страхове забезпечення у зв’язку з нещасними випадками на виробництві та професійними захворюваннями. Зокрема, залежно від установлених обставин потерпілий може мати право на щомісячну страхову виплату через втрату професійної працездатності, одноразову виплату та інші передбачені законом види допомоги.
Окремо врегульовані й виплати сім’ям загиблих працівників — цей закон теж залишається чинним. Тому підстав говорити про вже скасоване державне страхування від виробничих травм немає.
Державне страхування — це захист після нещасного випадку, а закон про охорону праці повинен забезпечувати насамперед запобігання таким випадкам. Тож питання відповідальності роботодавця, ефективності перевірок і можливості працівника вимагати безпечних умов роботи не менш суттєві, ніж самі грошові компенсації.
Проти реформи виступили не лише політики
Суперечка навколо №10147 триває давно. Ще у жовтні 2025 року 14 українських промислових профспілок звернулися з вимогою доопрацювати законопроєкт. Серед них були профспілки гірників, металургів, атомників, енергетиків, працівників вугільної, хімічної, нафтогазової, оборонної промисловості та машинобудування.
Вони попереджали про ризик послаблення державних гарантій, обмеження ролі профспілок і недостатню визначеність обов’язків роботодавців. Занепокоєння профспілок потрапило й до документів Міжнародної організації праці.
Комітет експертів МОП щодо виконання Конвенції №155 розглянув зауваження Конфедерації вільних профспілок України щодо законопроєкту №10147. Зокрема, йшлося про захист працівників, які залишають небезпечне робоче місце, гарантії для представників трудових колективів та належні консультації із профспілками. Комітет звернувся до українського уряду з вимогою надати пояснення та забезпечити відповідність нового законодавства міжнародним трудовим стандартам. Водночас МОП не встановлювала, що закон автоматично скасовує всі пільгові пенсії чи страхові виплати. Частина її зауважень ґрунтувалася саме на позиції українських профспілок.
Тому заяви про нібито доведену незаконність усієї реформи перебільшують зміст міжнародних документів.
З європейським законодавством ситуація теж не така однозначна. У лютому 2026 року парламентський комітет з питань інтеграції України до ЄС дійшов висновку, що законопроєкт загалом не суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України та праву Євросоюзу.
Отже, зауваження до конкретних положень існують, але це не дорівнює офіційному визнанню всього документа несумісним із правом ЄС.
Чому для Луганщини це особливо болюче питання
Луганщина десятиліттями була регіоном шахт, хімічних і машинобудівних підприємств. Серед переселенців багато людей, які значну частину життя відпрацювали у важких та шкідливих умовах. Для них пільговий стаж і пенсійні гарантії — зароблені роками роботи права. До старих проблем додалася й окупація: людина могла відпрацювати двадцять років під землею, втратити доступ до шахти, архіву та кадрових документів, переїхати в іншу область. І вже на новому місці намагатися довести, що всі ці роки справді працювала в умовах, які дають право на пільгову пенсію. «Ірта-fax» нещодавно розбирало, як ВПО підтвердити пенсійний стаж без трудової книжки. З 13 жовтня 2026 року діють оновлені правила підтвердження стажу, запроваджені постановою Кабміну №1246. Вони розширюють можливості використання документів та електронних реєстрів.
Проте підтвердження звичайного страхового стажу не завжди достатнє для пільгової пенсії. Необхідно довести ще й спеціальні умови роботи. Саме тому зміни в системі оцінювання шкідливості праці потребують особливо уважного контролю. Інакше можна отримати ситуацію, коли пенсійне право формально зберігається, але довести підстави для його реалізації стає дедалі складніше.
Поки законодавча процедура не завершена, людям, які вже отримують пільгову пенсію, немає підстав вважати, що саме голосування за №10147 припинило їхні виплати.
Тим, хто лише готується її оформлювати, варто заздалегідь перевірити відомості про спеціальний стаж у Пенсійному фонді, зібрати наявні довідки про характер роботи та документи щодо атестації робочих місць. Особливо якщо підприємство залишилося на ТОТ або припинило діяльність.
Закон ухвалили. Але крапку ще не поставили
Станом на 15 жовтня 2026 року законопроєкт №10147 має статус «Готується на підпис». Після голосування народні депутати зареєстрували дві постанови про скасування рішення Верховної Ради — №10147-П та №10147-П1. Першу внесли Михайло Волинець і Валентин Наливайченко, другу — Юлія Тимошенко. Саме вона після голосування заявила про загрозу втрати працівниками низки гарантій та наголосила, що її фракція не підтримала закон.
Розгляд постанов про скасування рішення парламенту запланований на засіданні Регламентного комітету 16 жовтня.
