Попри війну, тотальне зубожіння населення, безліч соціальних, економічних та ментальних викликів — триває реформа освіти. Одним з компонентів цієї реформи є перехід до 12-річної освіти. Реформа освіти передбачає створення ліцеїв для надання якісної профільної середньої освіти. Вважається, що реформа зменшить освітню нерівність між учнями з сільської місцевості, невеликих населених пунктів та учнями з великих міст. Крім того, впровадження профільної освіти повинно зменшити навантаження на учнів та надати можливість вивчати предмети, необхідні їм для майбутнього фаху. Також триває реорганізація освітньої мережі, яка має на меті допомогти учням малокомплектних шкіл здобувати освіту в найближчому опорному закладі освіти, де є кваліфіковані педагогічні кадри та необхідна база для якісного, безпечного та комфортного здійснення освітнього процесу й відповідно підвіз учнів із навколишніх населених пунктів.
На перший погляд — гарно, але повстає логічне питання – навіщо запускати масштабну та подекуди незрозумілу реформу під час війни? Чи призведе це до позитивних змін, або за традицією чинної влади буде поховано під наступним ще більш масштабним проєктом реформи? Чи це дійсно потрібно саме зараз і чи якісною буде така реформа, зважаючи на грандіозні корупційні ризики? Питань насправді дуже багато, як і думок про доцільність чергової реформи з ознаками фікції. На жаль, дізнаватись про всі мінуси та провали реформування доведеться нам та нашим дітям.
Відкриваючи завісу, надамо кілька ключових моментів змін, які буде впроваджено з 2027 року:
- Старша школа має стати трирічною та профільною. Після завершення 9 класу учні зможуть вступити до академічних ліцеїв та самостійно обрати профіль навчання.
- Навчання у «середній» та «старшій» школі загалом займатиме 12 років.
- Учні «старшої» школи будуть обирати між академічними ліцеями та закладами професійної (професійно-технічної) / фахової передвищої освіти. В обох випадках діти зможуть обирати предмети для навчання, проте у закладах професійної передвищої освіти тільки серед тих, що пов’язані з майбутньою професією. Після закінчення коледжу чи закладу ФПО можна вступити до вишу.
- Профорієнтацію у школах почнуть впроваджувати з 5 класу.
- Реформа передбачає відокремлення ліцейних класів в окремі заклади освіти. У частині шкіл лишаться 1–9-ті, 5–9-ті й 1–4-ті класи, а в інших будуть тільки 10–12-ті класи.
- У старшій школі з’явиться нова посада: кар’єрний радник.
- Мережу початкових шкіл у селах збережуть навіть за умови малокомплектності. Передбачається, що до мережі старшої профільної школи увійдуть заклади освіти, в яких навчатимуться не менш ніж 600 учнів. Оптимальний і бажаний варіант — 1000–1200 учнів.
- Оскільки реформа ліквідує безліч закладів, які надавали повну середню освіту поблизу дому, подекуди залишивши тільки можливість навчатися з 1 по 4, або по 9 класи, планується підвозити дітей автобусами, або організовувати гуртожитки.
До речі, під час презентації дослідження «Зміст освіти у старшій профільній школі», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький розповів, що тільки 47% учнів 10–11-х класів і 55% їхніх батьків знають про те, що з 2027 року у старшій школі запроваджується профільне навчання. Серед батьків учнів 5–6-х класів про зміни поінформовані лише 53%, а саме їхні діти навчатимуться в профільних ліцеях.
То чи підтримують батьки введення трирічної старшої профільної школи?
- Повністю підтримують 12-річну систему навчання лише 11% мам і тат.
- Про те, що «реформа скоріше потрібна», кажуть 17% опитаних батьків.
- 34% опитаних батьків скоріше не підтримують ідею старшої профільної школи і ще 25% кажуть реформі «категоричне ні».
Обговорення сценаріїв формування мережі профільної освіти на Донеччині й Луганщині
29 листопада 2024 року у м. Дніпро Міністерство освіти і науки України в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Донецької ОВА та Луганської ОВА провели громадське обговорення «Профільної» — реформи старшої школи та перспектив її впровадження у Луганській та Донецькій областях.
МОН проводить серію регіональних зустрічей для комунікації цілей реформи й обговорення першочергових кроків її реалізації. Ці візити спрямовано на обговорення викликів, пов’язаних з війною, демографічною кризою та планування дорожньої карти впровадження реформи старшої освіти.
У зв’язку з тим, що території Луганської та Донецької областей здебільшого перебувають під окупацією або є зонами активних бойових дій, під час заходу обговорено сценарії організації мережі закладів освіти. Області планують створення мережі для того, щоб після деокупації та припинення бойових дій можна було швидко відновити й запустити роботу закладів профільної освіти. Мережу коригуватимуть після закінчення війни з огляду на зміни в демографічній ситуації.
Луганська та Донецька області сформували мережу закладів старшої школи, яку буде скориговано після деокупації з урахуванням безпекової ситуації та демографії. Зокрема, у Донецькій області заплановано створення 19 академічних ліцеїв і 6 закладів професійної (технічної) і 11 закладів фахової передвищої освіти; у Луганській – 31 академічний ліцей і 18 закладів професійної (технічної) і 15 закладів фахової передвищої освіти.
“Ситуація на Донеччині й Луганщині особлива, адже освіта цих регіонів найсильніше постраждала через війну. У цих областях найбільше зруйнованих закладів освіти й поки неможливо відновити очний формат освіти. Тому, плануючи реформу, важливо врахувати безпекову ситуацію в цих регіонах і розробити різні сценарії залежно від можливого завершення війни та змін у демографічній ситуації. Ці області показали надзвичайну стійкість у критичних умовах, адаптувавши освітній процес до онлайн-формату та зберігши педагогічний склад. Я бачу в освітян бажання розвиватися та впроваджувати зміни, зокрема в реформуванні старшої школи” – розповідає Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Артем Лисогор, чинний начальник Луганської обласної військової адміністрації, наголосив, що в регіоні існує непереборний рівень ризику в галузі освіти. Попри це, в області продовжують працювати 82 заклади дистанційно та один — в очному форматі.
Олександр Шевченко, заступник голови Донецької обласної державної адміністрації наголосив на важливості підтримки дітей, які залишаються на окупованих територіях, та окреслив ключові завдання регіону в умовах війни й після перемоги:
“Донеччина та Луганщина вже десять років потерпають від російської окупації. Головна проблема – велика кількість наших дітей залишається на окупованих територіях. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб підтримати їх. Завдяки вчителям і онлайн-навчанню діти продовжують підтримувати зв’язок з Україною. Наше головне завдання – зберігати спілкування з цими дітьми, поки така можливість є. Ми також підготували план створення мережі закладів старшої школи. Віримо, що після перемоги зможемо повернутися до впровадження реформи старшої школи в регіоні та забезпечити якісну освіту для наших дітей на деокупованих територіях”.
На тому, що Донеччина та Луганщина мають залізний дух, акцентувала Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU. Вона висловила сподівання, що старша профільна школа запрацює у цих областях уже з 2027 року.
“Луганська і Донецька області впроваджують цю реформу в надважких умовах. З 2014 року освітяни та управлінці обох регіонів, попри все, зберегли систему освіти, і це викликає надзвичайно велику повагу. Сьогодні відповідно до законодавства маємо планувати подальше впровадження реформи НУШ у різних форматах і за різними сценаріями не тільки на підконтрольних Україні територіях, а з врахуванням деокупації всієї території обох областей. Оскільки ситуація дуже не проста, то обидві області наразі планують три різні сценарії організації мережі з врахуванням перебігу війни”.
Упродовж заходу учасники відзначили, що обороноздатність та освіта — найважливіші віхи збереження державності. А врахування найрізноманітніших обставин, особливостей території та окремих громад дасть змогу досягти компромісу чи прийти до консенсусу.
Більше про реформу можна прочитати на profilna.mon.gov.ua.
