Кабінет Міністрів України готує зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних працівників. Для українців це означатиме скасування стовідсоткового бронювання, зокрема в сфері “оборонки” та енергетики.
Деталі
Проєкт також передбачає новий підхід до розрахунку кількості заброньованих і перегляд критеріїв критичної важливості бізнесу. За словами парламентаря, документ підготувало Мінекономіки. Окремо закцентуємо, що його ще ухвалили, тому правила, про які пише парламентар, наразі не діють і можуть змінитися під час погодження.
Для яких підприємств скоротять бронювання
Згідно зі змінами, які пропонують урядовці з Мінекономіки, навіть підприємства, від роботи яких залежить обороноздатність країни або функціонування життєво необхідної інфраструктури, можуть втратити можливість бронювати весь персонал.
Найвідчутніші обмеження пропонують для оборонно-промислового комплексу та енергетики. Замість чинної можливості бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників максимальний ліміт для таких підприємств становитиме 85%. Це стосується, зокрема, підприємств паливно-енергетичного комплексу та підрядників, які забезпечують їхню роботу.
Для підприємств теплопостачання, водоканалів і сфери поводження з побутовими відходами частку пропонують зменшити із 75% до 60%. Для решти критично важливих підприємств загальний ліміт залишатиметься на рівні 50%.
Як зміниться розрахунок кількості працівників для бронювання
Окрема новація – правила для підприємств, які можуть забронювати до половини військовозобов’язаних. Із бази розрахунку їм пропонують виключити працівників, котрі вже мають відстрочку від мобілізації з інших законних підстав. Ідеться, зокрема, про студентів, осіб, які здійснюють догляд, та батьків трьох і більше дітей. Раніше таких людей враховували під час визначення максимальної кількості бронювань.
Наприклад, якщо на підприємстві 100 військовозобов’язаних, серед яких 20 мають відстрочку з інших підстав, за чинним підходом воно могло розраховувати на 50 бронювань. За запропонованим механізмом квоту рахуватимуть від 80 осіб, тому доступними залишаться лише 40 бронювань.
Хто ухвалюватиме рішення про критичність підприємства
Проєкт постанови, про яку пише Ярослав Железняк, також передбачає створення Координаційного центру при Кабміні у складі 17 осіб. До нього мають увійти представники Мінекономіки, Міноборони, СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки, Національної поліції та інших органів. За оприлюдненою інформацією, без рекомендації цього центру підприємства не зможуть отримати статус критично важливих або погодити ліміт бронювання понад 50%. Також центр зможе рекомендувати скасування вже наданого статусу.
При цьому проєкт не встановлює чітких строків надання рекомендацій, прозорої процедури оцінювання та окремого механізму оскарження таких висновків.
Що має змінитися до 20 жовтня 2026 року
Згідно з проєктом, до 20 жовтня міністерства й обласні державні адміністрації мають переглянути галузеві та регіональні критерії, за якими підприємства визнають критично важливими. Але увагу варто звернути на те, що на даному етапі документ не пояснює, що станеться з бронюваннями, уже оформленими понад запропоновані ліміти. Тому говорити про їх автоматичне скасування наразі немає підстав.
Як на зміни правил бронювання відреагувало суспільство
Ініціатива вже викликала заперечення представників оборонної промисловості. Так, виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко наголосив, що обмеження можуть ускладнити виконання оборонних контрактів через нестачу фахівців.
Від паперових списків до “Дії”: як змінювалися правила бронювання від мобілізації з 2022 року
Від початку повномасштабного вторгнення росії Україна неодноразово змінювала правила бронювання військовозобов’язаних. За чотири з половиною роки процедура пройшла шлях від паперових списків до оформлення через “Дію”, а вимоги до підприємств стали жорсткішими.
У березні 2022 року уряд ухвалив постанову №194, яка визначила порядок бронювання працівників державних органів та підприємств, що забезпечували потреби війська й населення. Списки погоджували через державні органи, рішення ухвалювало Мінекономіки. Відстрочку надавали на строк до шести місяців.
У січні 2023 року постановою №76 запровадили систему критично важливих підприємств. Право бронювати працівників отримали компанії, що відповідали економічним та галузевим критеріям. Для більшості встановили базовий ліміт у 50% військовозобов’язаного персоналу, водночас передбачивши винятки.
У 2024 році правила змінили з огляду на потреби оборонної промисловості та енергетики. Для окремих підприємств дозволили бронювати до 100% працівників, а строк бронювання збільшили до року. У липні запрацював сервіс у “Дії”. Наприкінці року влада посилила перевірки й запровадила для більшості приватних компаній зарплатну вимогу на рівні щонайменше 2,5 мінімальної зарплати.
У 2025 році розширили можливості бронювання для підприємств, які забезпечують ЗСУ, та об’єктів критичної інфраструктури. Для водоканалів, теплопостачальних підприємств та операторів поводження з відходами встановили ліміт до 75%. Критично важливим підприємствам на територіях бойових дій дозволили бронювати до 100% персоналу. Також законодавчо передбачили 45-денну тимчасову відстрочку для окремих нових працівників оборонного сектору з порушеннями військового обліку.
У 2026 році уряд підвищив зарплатний поріг для більшості приватних підприємств із 2,5 до трьох мінімальних зарплат та передбачив повторне підтвердження критичного статусу.
Джерело: Інформаційне агентство «Українські Національні Новини»
