Служба безпеки України затримала помічника «министра мвд лнр», який захоплював будівлю луганського управління СБУ.
Про це СБУ повідомляє у Телеграмі.
«У результаті багатоетапних слідчо-оперативних дій на Київщині затримано колишнього ватажка бойовиків з позивним «Сотий». Після подій 2014 року він переховувався від правосуддя, зокрема у тимчасово окупованих районах України. При цьому остаточно «залягти на дно» вирішив на Київщині, де його уже зараз затримала СБУ», – ідеться в повідомленні.
Зловмисник входив до керівного складу так званої «адміністрації» захопленого Луганська і перебував на прямому зв’язку з кадровими співробітниками російських спецслужб.
Саме за їхньої протекції його призначили «помощником министра мвд лнр» і командиром штурмового підрозділу «специального отряда быстрого реагирования» (більш відомого як філія російського СОБР).
«Перебуваючи на посадах, він координував злочинні дії з представниками центральних підрозділів російських спецслужб. Для цього регулярно зустрічався з ними на території тимчасово окупованого Криму», – сказано в повідомленні.
На виконання ворожих завдань у 2014 році він командував групами бойовиків під час захоплення адмінбудівлі луганського управління СБУ.
Також він збирав персональні дані співробітників Служби безпеки в Донецькій та Луганській областях.
Крім того, зловмисник створив розгалужену мережу ворожих інформаторів, які повідомляли йому місця дислокації та переміщення підрозділів антитерористичної операції на сході України.
Про одержані відомості він доповідав російським кураторам і колишнім ватажкам бойовиків, серед них: «глава парламента лнр» Олексій Карякін, «министр мвд лнр» Ігор Корнет, «военный комендант» Луганська Сергій Грачов з позивним «Грач».
Зафіксовано також факти передачі ворогу закритих даних про рух колон з військовою технікою сил АТО в районах Сєвєродонецька, Лисичанська і Сватового.
Зазначається також, що бойовик здійснював охорону громадян рф, які у 2014 році приїхали на Луганщину і Донеччину для проведення фейкових референдумів, у результаті яких були проголошені «лнр» і «днр».
