Міністерство освіти і науки спростило систему оцінювання учнів 5–9 класів. Учителям більше не потрібно обов’язково позначати в журналі групи результатів та виставляти окрему семестрову оцінку за кожною з них. За підсумками семестру тепер виставлятимуть одну оцінку з предмета або інтегрованого курсу.
Нові правила визначені наказом МОН №1427 від 14 серпня 2026 року та детально роз’яснені Міністерством освіти і науки 18 серпня.
При цьому сам компетентнісний принцип НУШ не скасовується. Учителі й надалі мають оцінювати досягнення результатів навчання, передбачених державним стандартом і навчальними програмами. Змінюється насамперед те, як ці результати потрібно фіксувати та зводити в журналі.
ГР1–ГР4 більше не обов’язкові в журналі
Одна з найпомітніших змін стосується так званих груп результатів.
У попередній системі оцінки могли фіксуватися із зазначенням ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4 залежно від предмета та того, який результат навчання перевіряв учитель.
Тепер таке індексування перестає бути обов’язковим. Поточну оцінку можна просто записати в класний журнал без додаткової позначки групи результатів. Якщо конкретному вчителю система ГР зручна для власної роботи, він може користуватися нею й надалі.
Зникає й обов’язок виставляти наприкінці семестру кілька окремих оцінок за різними групами результатів.
МОН визначило простіший підхід: за семестр має бути одна оцінка з предмета чи інтегрованого курсу.
Це суттєва відмінність від рекомендацій 2024 року. Тоді в запропонованому МОН Свідоцтві досягнень передбачалися окремі бали за групами результатів, після чого формувалася загальна семестрова оцінка.
Контрольна після кожної теми теж не обов’язкова
Нові рекомендації залишають учителю більше свободи у виборі способу перевірки знань. Поточні оцінки не потрібно ставити на кожному уроці або за кожне виконане завдання. Учитель сам визначає їх кількість і частоту.
Тематичне оцінювання також проводиться за потреби. МОН передбачає три варіанти: узагальнити поточні оцінки, провести підсумкову роботу або використати разом поточні оцінки й результат такої роботи.
Окрема контрольна після кожної теми, розділу чи модуля не є обов’язковою.
Семестрова оцінка формуватиметься на основі тематичних оцінок, а якщо їх немає — поточних. Учитель за власним рішенням може провести й семестрову підсумкову роботу, але МОН не встановлює її як обов’язкову для кожного предмета.
Окремо зберігається формувальне оцінювання — зворотний зв’язок, який допомагає учневі та вчителю зрозуміти прогрес і навчальні проблеми.
Для нього педагог може використовувати словесну, рівневу або бальну шкалу. Результати такого оцінювання можна залишати у власних нотатках або щоденнику спостережень: оформлювати їх як окрему обов’язкову звітність не потрібно. Формувальне оцінювання не враховується при підсумковому.
Що побачать батьки у Свідоцтві досягнень
Нинішня форма Свідоцтва досягнень також зміниться. МОН має підготувати нову форму для учнів 5–9 класів до 1 жовтня 2026 року. У ній планують зберегти компетентнісний підхід, але привести документ у відповідність до спрощеної системи оцінювання.
Тому нинішня новина не означає повернення до старої моделі, де є лише звичайні оцінки за контрольні й середній бал.
Компетентнісний підхід, очікувані результати навчання та державний стандарт залишаються. Спрощуються переважно процедури, які створювали для вчителя додаткові графи й необхідність окремо зводити результати.
Школам при цьому залишили значну автономію. Заклад може використовувати власну шкалу оцінювання, а для деяких предметів та інтегрованих курсів навіть застосовувати формат «зараховано / не зараховано». Учитель сам визначає частоту оцінювання, методи перевірки та необхідність використання індексів ГР як внутрішнього інструменту.
Для батьків і учнів практичний результат простіший: замість кількох семестрових оцінок за групами результатів у підсумку має залишатися одна семестрова оцінка з предмета.
Нагадаємо, що трьом громадам Луганщини передали обладнання цифрових освітніх центрів.
