Це дезінформаційний наратив, який не відповідає дійсності — Україна прагне повернути своїх військовополонених із російського полону. Про це свідчать постійні заяви щодо необхідності обміну «всіх на всіх» та те, що Україна завжди готова до обміну полоненими і бере участь у цих обмінах за першої нагоди. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з полону вдалося повернути вже понад 3 тисячі українців.
Росія активно використовує наратив про українських військовополонених, періодично заявляючи, що «київський режим відмовляється забирати бійців ЗСУ, які здалися в полон». Агітпроп також використовує військовополонених для зйомок різноманітних пропагандистських відео, в яких транслюється теза, що українцям «у полоні краще, ніж удома».
«Прізвища багатьох із них фігурують у списку для обміну в адміністрації Зеленського, проте за два роки ніхто не захотів повернути їх додому», — заявляють у сюжеті RT.
Протягом усієї російсько-української війни Росія використовує українських військовополонених у своїх пропагандистських цілях, аби з їхньою допомогою озвучувати дезінформаційні наративи, що виправдовують вторгнення в Україну та дискредитують українську владу.
Насамперед важливо зазначити, що так Росія порушує міжнародне право і Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими, згідно з якою військовополонені за будь-яких обставин мають право на повагу до своєї особи та честі, вони завжди мають бути захищені від актів насильства, залякування, а також образ та цікавості публіки. Не кажучи вже про те, що Росія також порушує міжнародне право, відмовляючи організаціям на кшталт Червоного Хреста у доступі до українських військовополонених, що перешкоджає об’єктивній оцінці умов їхнього утримання та поводження з ними.
Основна теза про те, що Україна не бажає забирати своїх військовополонених, не відповідає дійсності. Українська влада постійно наголошує, що її позиція — обмін за принципом «усіх на всіх». Цей підхід спрямований на повернення всіх українських військовополонених у рамках всеосяжного обміну. Ця ж концепція обговорювалася і на нещодавньому Саміті світу у Швейцарії. На завершення саміту президент України Володимир Зеленський зазначив, що з кожного з питань, порушених у Бюргенштоку, будуть створені робочі групи і вже є країни, які організовуватимуть окремі зустрічі щодо цих тем.
Уповноважений з прав людини в Україні Дмитро Лубінець так коментує реалістичність швидкої реалізації обміну «всіх на всіх»: «Я не можу сказати, що станом на зараз у мене є передчуття, що ми на порозі якогось великого обміну «всіх на всіх». Це не означає, що ми над цим не працюємо. Але знову ж таки, єдина проблема, з якою ми стикаємося – це небажання російської сторони проводити обмінні процеси».
Про небажання саме Росії проводити обмін свідчить і той факт, що Україна нещодавно змушена була відкрити вже третій табір для утримання російських військовополонених. Проєкт «Хочу жити» так пояснює причину: «Через велику кількість росіян, які здалися в полон, і фактичне блокування обмінів російською стороною, Україна змушена відкривати нові місця утримання військовополонених. Ймовірно, це не останній такий табір для військовополонених росіян, який цього року розпочав роботу».
Україна ж завжди готова до обміну полоненими і бере участь у цих обмінах за першої нагоди. Так, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з полону вдалося повернути вже понад 3 тисячі українців.
Також не відповідає дійсності і наратив про те, що українським військовослужбовцям у російському полоні «набагато краще, ніж удома». Цю дезінформацію спростовують звіти міжнародних правозахисників. Наприклад, у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) щодо ситуації в Україні (за період з 1 грудня 2023 по 29 лютого 2024 р.) йдеться про те, що «тортури українських військовополонених та жорстоке поводження з ними в російських місцях інтернування мають поширений і постійний характер, а умови утримання військовополонених не відповідають вимогам міжнародного гуманітарного права».
«85% із 60 військовополонених, опитаних УВКПЛ, надали докладні відомості про те, як російські військовослужбовці чи посадові особи катували їх чи жорстоко поводилися з ними під час перебування у полоні. Найпоширенішими методами тортур були побиття, удари електричним струмом, погрози стратою, імітація страти та перебування у незручних позах», — зазначається у звіті.
Водночас у звіті УВКПЛ наголошується, що деякі російські військовополонені повідомили в інтерв’ю правозахисникам про випадки тортур та жорстокого поводження безпосередньо після їхньої евакуації з поля бою, але такі випадки не були зафіксовані у місцях інтернування. Важливо відзначити і те, що Україна надає повний доступ міжнародним організаціям до місць інтернування російських військовополонених — на відміну від Росії.
Доволі промовистими є і фотографії українців, які повернулися після російського полону.
Раніше StopFake спростовував й інші фейки, пов’язані з військовополоненими, у матеріалах: «Маніпуляція: Українських військовополонених, звільнених до 18 травня 2024 року, «можуть повторно відправити служити», «Фейк: На українських військовополонених після повернення з полону чекає тюрма або смерть», «Фейк: На українських солдатів, що здалися в полон, чекає розстріл — документ Нацгвардії» та інших.
Джерело: “Громадська організація «Центр Медіареформи»”
