День створення НАТО: як Альянс допомагає Україні та коли можливий вступ

Сьогодні, 4 квітня, відзначається 76-та річниця створення військово-політичного союзу НАТО, пише УНН.

Деталі

Передумовою створення Північноатлантичного Альянсу стала зустріч 4 березня 1948 року у Брюсселі представників Бельгії, Великої Британії, Люксембргу, Нідерландів та Франції, на якій вони обговорили ідею підписання країнами Заходу договору про взаємну військову допомогу на фоні початку Холодної війни та потенційних загроз з боку радянського союзу.

4 квітня 1949 року у столиці США Вашингтоні представниками Бельгії, Великої Британії, Данії, Ісландії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португалії, США та Франції підписали Північноатлантичний договір, який набув чинності з 24 серпня того ж року.

Нині членами НАТО є 32 країни. Останньою до Північноатлантичного Альянсу сьомого березня 2024 року вступила Швеція.

Україна розраховувала отримати План дій по членству в НАТО у 2008 році. Однак, як згодом з’ясувалося, цю ідею надання Україні ПДЧ на той момент категорично не підтримали Німеччина та Франція.

У лютому 2019 року вступили в силу зміни до Конституції України, згідно з якими у Преамбулі був закріплений курс на євроатлантичну інтеграцію України, тобто вступ до НАТО.

30 вересня 2022 року Україна подала заявку на вступ до Північноатлантичного Альянсу у прискореному порядку.

Володимир Зеленський подає заявку на вступ України до НАТО, фото ОП

Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський в коментарі УНН розповів, що питання шляху України в НАТО залишається складним і багатовимірним, особливо в контексті останніх заяв, дій світових лідерів і Україна в останні роки має стремління приєднатися до Альянсу і стати невід’ємним невід’ємним членом цієї організації, враховуючи те, що саме НАТО могло б найбільше допомогти в контексті посилення обороноздатності, безпеки, а також інвестицій в економіку.

“Я думаю, що дуже правильно було зроблено, що ми проклали цей євроатлантичний шлях кілька років тому, ще після 2014 року і внесли це до Конституції. Тобто, Україна має чіткий напрям, вектор розвитку і вона буде робити все можливо, щоб все ж таки в майбутньому доєднатися до Альянсу, але ми повинні розуміти, що шлях цей непростий, і тому потрібно зробити ще чимало роботи, але, якщо говорити саме про допомогу, яку Альянс зробив от саме, починаючи, наприклад, з повномасштабного вторгнення рф, то НАТО надає всебічну підтримку спрямовану на зміцнення обороноздатності та стійкості перед російською агресією і основні напрями цієї допомоги можуть включати, як фінансову та військову допомогу і станом на перший квартал 2025 року союзники НАТО зобов’язалися надати Україні понад 20 млрд євро”, – зазначає Желіховський.

За його словами, якщо говорити про довгострокові зобов’язання, то на саміті НАТО у Вашингтоні, який відбувся у 2024 році, союзники оголосили про намір надати Україні щонайменше 40 млрд євро протягом 2025 року з метою забезпечення стійкої підтримки підтримки для перемоги України.

І це дійсно дуже важливо, враховуючи те, що все ж таки в нас є покладання надій на країни Альянсу, як такі, які зможуть нас підтримувати в подальшому. І, звичайно, для України важливо, щоб ця підтримка тривала якомога довше, хоча ми розуміємо, що не всі держави можуть з цим впоратися, особливо в контексті останніх подій, які і відбувається в США після зміни політичного ландшафту, і коли США фактично відмежовується від європейських справ, і від України в тому числі, якщо говорити про про військову і фінансову підтримку

Він наголошує, що враховуючи те, що українські військові частини не є до кінця забезпечені озброєнням, то підтримка НАТО особливо важлива, а особливо в умовах триваючої агресії росії проти України.

Експерт зазначає, що відносини Україна-НАТО розпочалися ще з 1991 року і з часом Україна висловила прагнення приєднання до НАТО.

“Були різні періоди і дуже такі доволі тісні і взаємовигідні, але були і періоди, коли наші відносини ставали ставали на паузу. 2008 рік був один із переломних років і не тільки в контексті інтеграції України до Альянсу, а і взагалі в сенсі нашого державотворення, а також в цілому для європейської світової безпеки. Україна мала великі надії на те, що на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році ми зможемо отримати план дій щодо членства в Альянсі і уможливило би в майбутньому нам стати повноправним членом цієї організації. Ми пам’ятаємо, що відбулося на Бухарестському саміті НАТО в контексті того, що може відбутися і фактичний напад на Україну і на Грузію. За Україну, до речі, тоді говорилося про те, що може може бути напад саме на Крим і Донбас. Тобто вже тоді очевидно москва виношувала плани по відношенню до країн сусідів”, – додає експерт.

Желіховський зазначає, що проти також виступали вступу НАТО до України Франція та Німеччина, але водночас вступ підтримували США. Окрім того, він нагадує, що Україна сама “допомогла” росії після приходу до влади Віктора Януковича, ухваливши закон, який позбавив прагнення України щодо членства в НАТО.

Довідково

У 2010 році Верховна Рада ухвалила закон “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, який серед іншого передбачав позаблоковий статус України.

В ньому вказувалося, що “Україна як європейська позаблокова держава здійснює відкриту зовнішню політику і прагне співробітництва з усіма заінтересованими партнерами, уникаючи алежності від окремих держав, груп держав чи міжнародних структур”. Основними засадами зовнішньої політики є: дотримання Україною політики позаблоковості, що означає неучасть України у військово-політичних союзах…”.

Проте у 2014 році Україна позбулася статусу позаблоковості і відновила тісну співпрацю із Альянсом, а у 2019 році це було прописано в Конституції України. Крім того, у липні 2023 року було вирішено, що Україна більше не потребує плану дій щодо членства.

Власне на цьому ми наполягали ще на Бухарестському саміті… надто конкретні терміни вступу не були визначені і фактично ми перейшли до підписання різних безпекових угод, і почалися працювати з Альянсом в різних можливих сферах, але все-таки ми бачимо, що подальші саміти, які відбувалися, вони не не були обнадійливими. Так, нам казали, що двері НАТО відчинені, це стандартні формулювання, прописувалося в підсумкових комюніке цих самітів. І взагалі під час різного роду зустрічей так само про це говорилося, але фактично ця перспектива стала для нас поки що такою туманною і навіть 2024 рік нам не дав позитивного результату, коли були, сподівання, що все таки Джозеф Байден зробить можливим запрошення України до НАТО, але цього не сталося

Фото Reuters

За його словами, альтернативою НАТО для України може стати ЄС, який дозволить України посилити власну обороноздатність, якщо українська держава не отримає місце в Альянсі.

“Ми бачимо це на прикладі презентованої білої книги Європейської комісії, яка власне і визначає п’ятирічний період, як важливий в контексті посилення оборонних спроможностей країн Європейського Союзу. (…) Ще однією із можливих альтернатив, які можна згадати, це багатосторонні гарантії безпеки, тобто отримання гарантій безпеки від окремих держав або групи країн, подібну до моделі, які використовуються іншими країнами, наприклад, Ізраїлем, Південною, Кореєю, Японією, і іншими деякими, тобто, які мають угоди зі Сполученими Штатами”, – наголосив експерт.