Лівопопулістська партія «BSW» та ультраправа «AfD» справді ухвалили відповідну резолюцію, але питання зняття санкцій може вирішуватися лише на рівні німецького уряду та ЄС. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що аналогічна угода для Німеччини «навіть не обговорюється», і що пріоритетом для Європи зараз є затвердження нових санкцій проти Росії, а не скасування діючих.
У проросійському сегменті мережі поширюються заголовки про те, що Німеччина нібито, слідуючи за США, захотіла укласти з Росією угоду про купівлю дизельного палива. Публікації створюють враження, ніби потенційна угода, яка передбачала б зняття з Росії санкцій ЄС, уже нібито всерйоз обговорюється в урядових колах Німеччини.
Однак попри те, що такі заклики в Німеччині справді звучали, насправді знімати санкції з Росії та укладати з нею економічні угоди ЄС не поспішає. Ініціаторкою пропозиції стала Клаудія Віттіг, заступниця голови фракції BSW у парламенті федеральної землі Саксонія-Ангальт. Віттіг назвала ціни на пальне на німецьких АЗС скандальними й заявила, що санкційна політика проти Москви зазнала невдачі та насамперед шкодить Німеччині. Вона наголосила, що однієї угоди про дизель недостатньо: на її думку, країні слід відновити регулярні закупівлі російської нафти й газу, зокрема для порятунку промисловості. Аналогічну позицію озвучила засновниця BSW Сара Вагенкнехт, яка закликала федеральний уряд відновити енергетичні поставки з Росії.
14 жовтня парламент Саксонії-Ангальту у Магдебурзі справді проголосував за спільну резолюцію BSW та ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) під назвою «Мирні переговори замість розширення війни в Україні». Документ закликає припинити військову допомогу Україні, зупинити фінансову підтримку, за винятком гуманітарної, скасувати економічні санкції проти Росії та відновити дипломатичні й економічні відносини з Москвою. Резолюцію ухвалили голосами AfD і BSW, які разом мають 44 із 83 місць у парламенті; CDU, SPD, «Зелені» та «Ліві» проголосували проти. Єва фон Ангерн з партії «Лівих» назвала ініціативу «фарсом» і «популізмом під знаком миру», а також заявила, що дизельна угода жодним чином не покращить життя населення Німеччини. Представник CDU Свен Шульце також вважає резолюцію «ганебною» і висловив сумнів у доцільності цього обговорення: натомість він порадив ініціаторам звернення закликати Володимира Путіна до припинення війну.
Однак резолюція не має жодної юридичної сили і ні до чого німецький уряд не зобов’язує. Земельний парламент Саксонії-Ангальту не має повноважень визначати зовнішню політику Німеччини, скасовувати загальнофедеральні обмеження чи припиняти військову допомогу Україні. Резолюція закликає земельний уряд просувати відповідні зміни, зокрема через Бундесрат, але не зобов’язує федеральний уряд у Берліні їх виконати. Санкції проти Росії значною мірою встановлюються на рівні ЄС, тому для їх скасування потрібні рішення відповідних органів.
Водночас канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відкинув можливість укладення аналогічної угоди між Берліном і Москвою. «Для Європи таке рішення неприйнятне», — заявив він у Берліні, коментуючи домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного палива. За словами Мерца, Росія погоджуватиметься на серйозні переговори лише під тиском, тому західні країни мають не послаблювати, а посилювати санкції. Він також наголосив, що Україна може розраховувати на підтримку Німеччини. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль також виступив проти послаблення тиску на Росію: «Нам не потрібно менше тиску — нам потрібно більше тиску на Путіна, щоб змусити його бути готовим до переговорів», — заявив він. За його словами, Німеччина й надалі підтримуватиме Україну та її президента Володимира Зеленського і не відмовлятиметься від плану поступового припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року.
Дезінформацію на тему санкцій ми вже спростовували в матеріалах Маніпуляція: 21 пакет санкцій проти Росії може стати останнім — Financial Times та Фейк: В Австрії «заговорили про зняття санкцій з Росії».
