Ще кілька років тому Сергій Гайдай був одним із найбільш упізнаваних керівників Луганщини. Після початку повномасштабної війни він майже щодня з’являвся в ефірах, розповідаючи про бої за Сіверськодонецьк, Лисичанськ та ситуацію в області. У березні 2023 року Гайдай залишив посаду начальника Луганської ОВА, через рік очолив Мукачівську районну державну адміністрацію на Закарпатті.
А 2 серпня 2025 року його затримало НАБУ. Відтоді Гайдай майже зник із загальнонаціонального інформаційного простору. Остання велика публічна новина про нього з’явилася в листопаді 2025 року: колишній очільник Луганщини повідомив, що став військовослужбовцем ЗСУ і «повертається на схід».
Ми вирішили перевірити, що відбулося після цього, де зараз Сергій Гайдай і на якому етапі справа, яка коштувала йому посади.
З’ясувалося, що історія з дронами та РЕБ — лише частина претензій слідства. Під час розслідування НАБУ заявило про ще один епізод: ймовірне незаконне збагачення колишнього голови Луганської ОДА більш ніж на 62 млн гривень та недостовірні відомості у деклараціях за 2020–2025 роки.
Від затримання до ЗСУ
2 серпня 2025 року НАБУ і САП повідомили про викриття корупційної схеми, пов’язаної із закупівлями безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби для Сил оборони.
Одним із підозрюваних став Сергій Гайдай, який на той момент очолював Мукачівську РДА. Разом із ним у справі опинилися народний депутат Олексій Кузнєцов, начальник Рубіжанської міської військової адміністрації Андрій Юрченко, командир військової частини Нацгвардії Василь Мишанський, директорка ТОВ «Акоптерс» Євгенія Сидельникова та фактичний бенефіціар підприємства Владислав Марченко.
3 серпня президент звільнив Гайдая з посади голови Мукачівської РДА.
Наступного дня Вищий антикорупційний суд відправив його під варту на 60 діб, визначивши заставу у 10 млн гривень. 7 серпня гроші внесли, і Гайдай вийшов із СІЗО. Хто саме заплатив 10 млн, публічно так і не стало відомо. Адвокат Роман Кругляк повідомив Суспільному, що заставу внесли «фізичні особи».
Гайдай своєї провини не визнав: «Я постійно щось шукаю, підключаю підприємців. Тут звучали прізвища якихось підприємців. Але тих, із ким я спілкуюсь, набагато більше. І жоден не може сказати, щоб я хоча б раз у когось вимагав гроші», — говорив він під час розгляду справи у ВАКС. Захист наполягав, що підозра необґрунтована.
Далі публічність різко зменшилася.
24 листопада 2025 року Гайдай написав: «Повертаюся на схід. Тепер як військовослужбовець ЗСУ».
Як повідомляло Суспільне Донбас, у Facebook він зазначив, що почав службу 12 листопада. У коментарях уточнив: на той момент мав звання солдата, а після базової загальновійськової підготовки мав бути призначений штаб-сержантом третьої категорії групи об’єднаної вогневої підтримки.
У грудні НАБУ підтвердило LIGA.net, що Гайдай не просто повідомив про службу у соцмережах: 12 листопада він дійсно уклав контракт на проходження військової служби в ЗСУ на посадах рядового особового складу.
Ця деталь має значення для кримінального провадження. НАБУ тоді окремо пояснило, що норма про зупинення провадження у зв’язку з військовою службою не поширюється на тих, хто проходить її за контрактом. У Бюро також заявляли, що Гайдай виконував покладені на нього процесуальні обов’язки.
Достовірного відкритого підтвердження, в якій саме частині він служить зараз і яку посаду обіймає станом на 2 вересня 2026 року, ми не знайшли. Публічно сам Гайдай повідомляв лише про повернення «на схід». Називати конкретне місце служби без підтверджених даних було б спекуляцією, а у випадку чинного військовослужбовця — ще й сумнівним з погляду безпеки.
Тому відповідь на питання «де зараз Гайдай?» наразі може бути лише такою: останній достовірно підтверджений публічний статус — військовослужбовець ЗСУ за контрактом. Точне нинішнє місце служби у відкритих перевірених джерелах не встановлене.
Що саме розслідує НАБУ
Значно більше відомо про кримінальне провадження. Його номер — 42025000000000261. Частина судових документів у справі оприлюднена Вищим антикорупційним судом.
За версією слідства, не пізніше березня 2025 року Гайдай та народний депутат Олексій Кузнєцов, маючи «сталі довірливі відносини», вирішили створити організовану групу. До неї, як стверджують детективи, згодом залучили інших посадовців, військового та представників компанії-виробника дронів.
Один із задокументованих епізодів безпосередньо пов’язаний із Луганщиною. 12 лютого 2025 року Лисичанська міська військова адміністрація виділила 10 млн гривень субвенції на потреби військової частини 3018 Національної гвардії. 7 квітня військова частина уклала з ТОВ «Акоптерс» контракт на постачання 224 FPV-дронів загальною вартістю 9,968 млн гривень.
У судовому рішенні описано і механізм, який перевіряло слідство. За матеріалами НАБУ, початковий інвойс (ред.: інвойс – рахунок) китайського постачальника на комплектуючі становив 105,6 тис. доларів. Пізніше з’явився інвойс британської компанії Motor Alliance Trade Ltd вже на 186,8 тис. доларів. Різниця — понад 81 тис. доларів.
Слідство вважає британську компанію «фірмою-прокладкою», використаною для штучного збільшення вартості комплектуючих. Але цим справа не обмежилася.
НАБУ також розслідувало закупівлю систем РЕБ. За версією слідства, неправомірна вигода у цьому епізоді становила до 30% вартості контракту.
17 квітня 2026 року НАБУ і САП оголосили про завершення досудового розслідування та відкрили матеріали стороні захисту.
На цьому етапі картина стала значно ширшою, ніж під час затримань у серпні 2025-го. За остаточно оприлюдненою версією слідства, закупівля FPV-дронів майже на 10 млн гривень була завищена більш ніж на 3 млн. Ці гроші, стверджує НАБУ, після постачання продукції були отримані учасниками схеми як «відкат».
Окремо НАБУ заявило про закупівлю РЕБ за завищеною ціною та отримання учасниками до 30% суми контракту.
Усі ці твердження є позицією сторони обвинувачення. Вироку суду, який би встановлював винуватість Сергія Гайдая, поки немає.
62 мільйони і майно, якого немає в деклараціях
Найменш відома частина справи стосується вже не дронів. Після завершення розслідування НАБУ повідомило ще про два епізоди щодо колишнього голови Луганської ОДА: незаконне збагачення на понад 62 млн гривень та внесення недостовірних відомостей до декларацій за 2020–2025 роки.
САП, як повідомляло LB.ua, заявила, що протягом 2021–2024 років один з учасників групи набув необґрунтовані активи більш ніж на 62 млн гривень. Йдеться про сім квартир у Києві та Ужгороді, житловий будинок в Ужгороді, три автомобілі та мотоцикл. За даними слідства, значну частину цього майна оформлювали на інших людей і не відображали у деклараціях.
Ще у вересні 2025 року в одному з рішень ВАКС містилися подробиці, які на той час залишилися майже непоміченими. У матеріалах клопотання прокурора зазначалося, що під час перебування Гайдая на посадах голови Луганської ОДА та Мукачівської РДА він нібито набув активи, частину яких за його дорученням оформили на людей, пов’язаних із ним спільним побутом, — співмешканку та її матір, а також на близьку родичку — матір.
Суд у цій ухвалі не встановлював незаконність походження майна. Йшлося про аргументи слідства при обґрунтуванні процесуальних ризиків.
Є у матеріалах ВАКС і ще один епізод. Сторона обвинувачення посилалася на зафіксовану 25 березня 2025 року розмову, в якій Гайдай та інший підозрюваний нібито обговорювали виведення активів за межі України та інвестування їх у Португалії. На момент ухвалення рішення слідство перевіряло можливу наявність активів Гайдая за кордоном.
Це важливе уточнення: у відкритих матеріалах немає судового висновку, що Гайдай дійсно вивів гроші за кордон або має активи у Португалії. Є лише зафіксована слідством розмова та інформація про перевірку такої версії.
Цікаво це і на тлі офіційних декларацій. У Єдиному державному реєстрі декларацій зберігається історія документів Сергія Гайдая. Після затримання він подав декларацію перед звільненням — 18 серпня 2025 року, а 2 березня 2026 року — щорічну декларацію за 2025 рік.
Саме декларації за 2020–2025 роки НАБУ тепер згадує у матеріалах завершеного розслідування як такі, до яких, за версією слідства, вносилися недостовірні відомості.
Фактично йдеться вже про дві паралельні історії.
Перша — оборонні закупівлі 2025 року, де Гайдая підозрюють у співорганізації схеми з бюджетними коштами.
Друга — походження його активів за кілька попередніх років.
І друга може виявитися не менш суттєвою за першу.
При цьому продовжує існувати благодійна організація, яка носить його ім’я. «Благодійний фонд Сергія Гайдая» зареєстрований ще у 2021 році. Станом на останні доступні реєстраційні дані організація не припинена, а її керівником зазначений Євгеній Григор’єв. За оприлюдненою фінансовою звітністю, дохід фонду за 2025 рік становив 257,8 тис. гривень, активи на кінець року — 12,1 тис. гривень. Прямого доказу зв’язку діяльності фонду з кримінальним провадженням у перевірених нами матеріалах немає. Тому робити такий висновок було б неправильно.
Натомість зв’язок Гайдая з іншими фігурантами справи слідство описує прямо.
У судових документах ідеться про його «сталі довірливі відносини» з Олексієм Кузнєцовим. Начальника Рубіжанської МВА Андрія Юрченка, директора та фактичного власника «Акоптерс» слідство також відносить до учасників групи.
Сам Гайдай пояснював численні контакти з підприємцями та військовими волонтерською діяльністю і заперечував отримання відкатів.
То де зараз Гайдай?
Після затримання Гайдай втратив посаду голови Мукачівської РДА. За нього внесли 10 млн гривень застави. У листопаді 2025 року він уклав контракт із ЗСУ та повідомив, що повертається на схід. Достовірних відкритих даних про його конкретне нинішнє місце служби ми не знайшли.
Але з кримінальної справи Гайдай не зник.
Навпаки, за час, коли його майже не було в інформаційному просторі, претензії слідства стали значно ширшими. Від початкової історії про «відкати» на дронах і РЕБ справа дійшла до тверджень про понад 62 млн гривень необґрунтованих активів та недостовірні декларації за шість років.
17 квітня 2026 року НАБУ і САП завершили досудове розслідування та відкрили його матеріали захисту. Станом на 2 вересня у відкритій картці провадження ВАКС справа все ще позначена на стадії досудового розслідування. Достовірного офіційного підтвердження, що обвинувальний акт щодо Гайдая вже почали розглядати по суті, ми не знайшли.
Тому фінальної крапки в цій історії поки немає. Немає й головного — вироку суду.
