День Гідності та Свободи. Як починалися два українські Майдани

У листопаді 2004 року українці вийшли на захист свого права на чесні вибори. Через дев’ять років на тих самих площах люди зібралися, щоб відстояти європейський курс країни. У Києві місцем зустрічі став майдан Незалежності, у Луганську - площа біля пам’ятника Тарасові Шевченку.

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Цьогоріч минає 22 роки від початку Помаранчевої революції та 13 років від перших зібрань Євромайдану. Спільну для обох подій пам’ятну дату встановили указом Президента України у листопаді 2014 року.

Помаранчева революція і повторне голосування

21 листопада 2004 року українці обирали президента у другому турі. За посаду змагалися опозиційний кандидат Віктор Ющенко та тодішній прем’єр-міністр Віктор Янукович. Уже ввечері на майдані Незалежності в Києві зібралися люди, які протестували проти фальсифікацій під час голосування. Наступного дня мітинг став масовим. На Хрещатику з’явилося наметове містечко, акції відбувалися й в інших містах. Протест дістав назву від помаранчевого кольору, який використовували у виборчій кампанії Ющенка.

24 листопада Центральна виборча комісія оголосила переможцем Януковича. Представник Ющенка оскаржив рішення у Верховному Суді України. Після розгляду справи суд дійшов висновку, що через порушення достовірно встановити результати голосування неможливо. 3 грудня суд скасував постанову ЦВК про результати виборів і зобов’язав комісію призначити повторне голосування другого туру.

26 грудня українці знову прийшли на виборчі дільниці. За офіційними даними ЦВК, Ющенко отримав 51,99 % голосів, Янукович – 44,20 %. 23 січня 2005 року Віктор Ющенко вступив на посаду третього президента України.

Як починався Євромайдан у Києві та Луганську

21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова призупинив підготовку до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Того ж вечора на майдані Незалежності в Києві зібралися люди, які вимагали продовжити підготовку до підписання угоди. До протесту долучилися жителі інших міст.

У Луганську прихильники євроінтеграції виходили до пам’ятника Тарасові Шевченку. З одного з таких зібрань зберігся відеорепортаж Радіо Свобода від 24 листопада 2013 року. Того дня учасники мітингу розгорнули на площі виставку «Чому я обираю ЄС». Поруч із малюнками та світлинами розмістили плакати, на яких кожен охочий міг написати, що думає про Угоду про асоціацію.

У Києві переломною стала ніч на 30 листопада. Бійці спецпідрозділу «Беркут» побили й розігнали людей, які залишалися на майдані Незалежності. Серед них було багато студентів. Частина протестувальників знайшла прихисток у Михайлівському Золотоверхому монастирі.

1 грудня до центру столиці вийшли сотні тисяч людей. Поряд із вимогою продовжити європейську інтеграцію учасники вимагали притягнути до відповідальності винних у побитті. Упродовж зими на Майдані працювали кухні та медичні пункти. До Будинку профспілок люди приносили продукти, теплий одяг і ліки.

Зима 2014 року і пам’ять про Небесну Сотню

16 січня Верховна Рада ухвалила закони, які обмежували право на мирні зібрання. 19 січня на вулиці Михайла Грушевського в Києві почалися сутички між протестувальниками та силовиками. 22 січня там від вогнепальних поранень загинули 20-річний Сергій Нігоян із Дніпропетровщини та 25-річний громадянин Білорусі Михайло Жизневський. Того самого дня під Києвом знайшли тіло викраденого учасника Майдану, львів’янина Юрія Вербицького.

Найбільше учасників Революції Гідності загинуло 18–20 лютого 2014 року. 18 лютого протестувальники рушили до Верховної Ради, вимагаючи повернення до Конституції в редакції 2004 року, яка обмежувала повноваження президента. Увечері почався штурм Майдану, загорівся Будинок профспілок. Уранці 20 лютого на вулиці Інститутській розстрілювали учасників протесту.

22 лютого Верховна Рада констатувала, що Віктор Янукович самоусунувся від виконання конституційних повноважень президента. Парламент призначив позачергові президентські вибори на 25 травня 2014 року.

Загиблих учасників Революції Гідності Україна вшановує як Героїв Небесної Сотні. Для їх вшанування у 2015 році встановили окремий день пам’яті – 20 лютого, у річницю масових розстрілів на Інститутській.

День Гідності та Свободи. Як починалися два українські Майдани
Ілюстративне фото з відкритих джерел / 21.11.2026
- Реклама-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

ПОГОДА

Sinoptik - logo

Погода на найближчий час

НОВИНИ ТИЖНЯ
- Реклама-
- Реклама-
- Реклама -Рекламний банер ukr.net

ДЯКУЄМО ЗА ПІДТРИМКУ:

Логотип ІМІ
Логотип Міністерство закордонних справ Нідерландів.
Логотип ГО «Інститут розвитку регіональної преси»
client-image
ЛЖСІ_логотип