Нагадаю, що з 1 грудня 2025 року в Україні начебто почала працювати окрема версія програми “єВідновлення” для військових з ТОТ, що мають статус УБД або інвалідність внаслідок війни. Згідно з цією програмою вони мали б отримати житловий ваучер на 2 млн грн для придбання житла. Також нагадаю, що сьогодні на календарі вже останні дні січня 2026 року. І ми вже маємо чергові звіти про успішну реалізацію цієї програми від Міністерство розвитку громад та територій України:
“Від старту нового компонента програми єВідновлення понад 28 тисяч людей подали заявки на отримання житлових ваучерів. Йдеться про перший етап програми, який охоплює внутрішньо переміщених осіб з ТОТ зі статусом учасника бойових дій та людей з інвалідністю внаслідок війни…
У регіонах, зокрема й у Києві, вже працюють близько 1200 комісій, які розглядають звернення людей. Ними вже ухвалено майже 4 500 позитивних рішень….
Наразі близько 5% заяв тимчасово не можуть бути розглянуті саме через відсутність комісій в окремих громадах…”
Усі подані заявки вже пройшли верифікацію Міністерством фінансів України…”
Ну і таке інше…
Читає людина такі новини й думає: “Ну нарешті держава хоч про військових з ТОТ згадала (нагадаю, що цивільні особи з ТОТ досі не мають права на отримання державної компенсації або допомоги на придбання житла, а 75% ВПО взагалі позбавлені будь-якої державної підтримки). Але і цього разу офіційні заяви не дуже збігаються з тим, що відбувається в реальному житті. Чергове підтвердження цьому — допис Volodymyr Tchertoushkyn, маріупольського журналіста, пресофіцера бригади територіальної оборони, який провів більш як три роки у російському полоні. Я вже писав про нього 5 січня, але за цей вже майже місяць майже нічого не змінилось. Отже…
“Bon matin, mes amis! (ред.: французькою; дослівно — «Доброго ранку, мої друзі!»)
Ну як же ж було не звернути уваги на вчорашній допис шановних посадовців Міністерство розвитку громад та територій України! Звісно, стосовно тих самих житлових ваучерів. Душа кричить. Тож слухайте.
Як стверджується у цьому дописі, нині вже майже 4,5 тис. ВПО – УБД та інвалідам війни (зі всієї країни) – схвалено (!) заяви на ваучер, які вони подавали через застосунок “Дія”. Причому близько 1200 Комісій з розгляду питань щодо надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям ВПО, що проживали на тимчасово окупованій території (далі — просто Комісії) сумлінно працюють (цитую) “у регіонах, зокрема у Києві…”
Та ти шо… А от скажіть, будь ласка, чому тоді станом на сьогодні (на цю секунду) жодна з заяв ветеранів та інвалідів війни, мешкаючих (як ВПО) у столиці, не отримала не те що статус “схвалено”, але й статусу “в обробці”. І лише “очікує обробки”?
Нагадаю, я подавав цю заяву в застосунку “Дія” ще 1 грудня, тобто в перший же день.
Давно вже минули 30 календарних днів, передбачених Постановою КМУ № 1176 від 22.09.2025 р., на розгляд заяви відповідною Комісією. Тобто законні строки зірвано ще 31 грудня. Додам більше: перший скрін “щасливчика” зі статусом “схвалено” я побачив в одному з чатів від побратима з Дніпропетровщини ще… 23 грудня. Як вам таке? А столиця чомусь пасе задніх.
І може, х… би з ним, як сказала б одна шановна посадовиця тієї самої героїчної Покровської громади. Але від, м’яко кажучи, слабкої зацікавленості деяких представників київської міської влади у виконанні положень Постанови 1176 у столиці, через їхнє таке ставлення до житлових проблем ветеранів та інвалідів війни-ВПО, ті й досі живуть (війна їх змусила) поруч з ними, з “корінними”, винаймаючи в переважній більшості у “корінних” хати за чималі гроші… Навіть ті, хто подав заяви у перших числах грудня, бувши обізнаними у цифрових технологіях і не маючи питань ні з реєстрами, ні з несудимістю.
Бо виділених у бюджеті на цю програму цільових коштів на всіх (зараз ця цифра наближається до 30 тис.) ветеранів та інвалідів війни – ВПО з ТОТ – цього року може не вистачити. А курс валюти, до якого у переважній більшості прив’язана вартість квадратного метра житла у столиці, буде зростати… І що будуть ті 2 млн гривень через рік?
А чому ж все так? Пояснюю. Автори допису, знову ж, м’яко кажучи, прикрасили картинку.
Так, комісія в Києві вже є.
Але, по-перше:
Вона не укомплектована до кінця належним за нормами Постанови 1176 чином — тими самими представниками від громадськості, про яких я вже казав у попередніх дописах. Пам’ятаєте — згідно з Постановою КМУ, їх повинно бути не менше 1/3 від загального складу Комісії. Тобто, згідно з черговим Розпорядженням (за цією тематикою) очільника КМВА Тимура Ткаченка (№ 23 від 20.01.26 р.), їх повинно бути аж 12 (всього 36). А зараз у Комісії є лише один представник від громадськості — Антон Сошников, виконавчий директор ГО “Український координаційний центр з підвищення правової освіти населення», кандидат юридичних наук (інформація з відкритих джерел).
Інші 24 особи в опублікованому в Розпорядженні начальника КМВА складі Комісії — посадовці, в тому числі й від районних держадміністрацій у м. Києві.
Майже водночас з оприлюдненням Розпорядження № 23 на Офіційному порталі Києва з’явилося вже друге оголошення про продовження відбору представників від громадськості до Комісії.
Знову ж нагадаю: перше таке оголошення з’явилось на Порталі лише… 26 грудня, хоча Розпорядження начальника КМВА № 1220 про створення Комісії у м. Києві було оприлюднено ще 26 листопада 2025 р.
Що в цей час, тобто весь місяць (!), робилося для реалізації положень Постанови № 1176 посадовцями місцевої влади? (Зазначу: Постанова на створення Комісії виділяє 5 робочих днів). Не було ж сильних морозів (більшу частину грудня взагалі панувала плюсова температура повітря). Працювали всі види комунального транспорту, не було у місті таких, як зараз, проблем з опаленням та постачанням електрики.
Чи шановні люди були зайняті обговоренням меню на новорічний стіл та конкурсів на корпоративи?
Чому в низці інших громад в той самий час вже почали реально ПРАЦЮВАТИ Комісії, розглядаючи заяви від претендентів на ваучери?
Зазначу: я кожен день, мов той ботанік, моніторив Офіційний портал Києва. І бачу, з якою регулярністю публікуються Розпорядження начальника КМВА про затвердження рішень Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терактів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України (за програмою єВідновлення)…
Як це розуміти? Тобто ця комісія працює! Чому так? Бо тут свої, кияни? А ми хто? Магли якісь, чи що? Проблеми з житлом у ветеранів та інвалідів війни — ВПО не такі вже й важливі? Що за ознаки сегрегації за територіальною ознакою?
Дійсно, а що робилося весь цей час для створення Комісії, залучання туди представників від громадськості цілий місяць? І чи є просто збігом той факт, що перше оголошення про набір представників громадськості до Комісії з’явилося в один день – 26 грудня — з моїм першим запитом до КМВА?
Тут більше питань, ніж відповідей.
По друге.
У коментарях під цим дописом наводиться ще одна причина не розглядання Комісіями заяв (у “Дії) на ваучери. Це, щоправда, стосується Дніпра та деяких інших великих міст країни. Заявникам від Комісій пишуть: “На сьогоднішній день методика (Мінфіну) ще не затверджена, і відповідно Мінфін не може проводити верифікацію заяв про надання допомоги…”
Докладаю голосом через рот, як казав мій комбриг: згідно з офіційним листом Міністерства фінансів України від 12.01.2026 № 26320-11/14-3ПІ/18, Методика затверджена Наказом № 617 ще 8 грудня 2025 року, а технічна верифікація запущена з 5 січня 2026 року. Крапка. Не може тут бути ніяких «відмазок», вибачте.
І по-третє.
Скільки я не просив у своїх запитах до київської міської влади надати інформацію про дату першого (та інших) засідань Комісії, “внятної” відповіді я на це так і не отримав. І відповідну інформацію на Офіційному порталі Києва теж не знаходив (мабуть, погано шукав).
А буквально вчора, відвідуючи зовсім по іншому питанню КМДА, я дізнався там, що ПЕРШЕ засідання Комісії у Києві ВЖЕ відбулося. 22 січня! У приватній бесіді з активом нашої Коаліції ГО «Штаб солідарності маріупольців «MRPL шлях до дому» ця інформація підтвердилася, та ще зі мною поділилися протоколом цих зборів. Дивно: а чого ж його немає на Офіційному порталі Києва? Ця ж інформація має велике суспільне значення. Чи у «державі в державі» можна вже не дотримуватися ст. 15 і ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»? Та й Постанови № 1176?
Один з членів комісії, знову ж у приватній бесіді, пояснив: засідання технічне, на ньому обрано голову Комісії, секретаря й обговорено деякі організаційні питання. А все ж таки?, як спитали б в Одесі.
Панове з Київська міська державна адміністрація – КМДА та КМВА! опублікуйте цей протокол, будь ласка! Як і потенційні наступні. Інакше доведеться зобов’язати вас це робити через суд. Не соромно буде, а?
Вас же ж, напевно, вже турбують представники Уповноваженого ВРУ з прав людини? То ж знайте: туди вже скаржаться стурбовані ветерани та інваліди війни-ВПО.
Що ж, чекаємо на лютневий позитивний допис від Мін розвитку. ДУЖЕ сподіваюсь, що серед щасливчиків (зі статусом «схвалено» у заявах) будуть і ВПО-ветерани, які мешкають у столиці.
Хай нам всім щастить!
P.S. Шановні ВПО – УБД та інваліди війни, зареєстровані у Києві (і не тільки) ! Пропоную об’єднати зусилля у вирішенні вищезазначеної проблеми.
Ось такий вийшов некороткий допис про чергове міністерське замулювання очей красивими цифрами й словами, які не мають нічого спільного з реальним станом справ підтримки так званих “ВПО з ТОТ” в Україні.
- Читайте Євгена Сосновського на Facebook.
- Позиція автора може не збігатися з позицією редакції «Ірта-fax».
