Міжнародне право забороняє державі-окупанту проводити власні вибори на захоплених територіях. Євросоюз, ОБСЄ та низка держав заявили, що не визнають ані сам процес, ані його результати; а в якості «міжнародних спостерігачів» Росія вже традиційно використовувала лояльних Кремлю іноземців.
Російські ЗМІ та Telegram-канали поширюють повідомлення про те, що на «нових територіях» (так вони називають тимчасово окуповані регіони України — прим. ред.) 18-20 вересня 2026 року пройшли «вибори» до Держдуми з високою явкою, на яких жителі вперше обирали «своїх» депутатів по одномандатних округах. За даними російської ЦВК, явка на окупованій частині Донецької області становила 82,14%, Луганської – 79,34%. Як доказ легітимності російська сторона наводить присутність 1126 «іноземних спостерігачів та експертів» із 130 країн.
Однак ці твердження є безпідставними — як з точки зору міжнародного права, так і з точки зору умов, за яких відбувалося голосування.
Насамперед Росія взагалі не мала права проводити вибори на цих територіях. Норми міжнародного гуманітарного права — Гаазьке положення 1907 року та Четверта Женевська конвенція 1949 року — зобов’язують державу-окупанта зберігати правовий статус-кво захопленої території та керувати нею лише як тимчасовий адміністратор.
Як пояснює головна координаторка громадської організації «Донбас SOS» Віолета Артемчук, за міжнародно визнаними правилами окупації «окупаційна влада має зберігати правовий статус-кво території, не може змінювати громадянство мешканців і не має права проводити власні політичні вибори». Організація виборів на окупованих територіях, за її словами, є порушенням законів і звичаїв війни та кваліфікується як воєнний злочин окупаційної влади. Генеральна Асамблея ООН резолюціями 68/262 (2014) і ES-11/4 (2022) підтвердила територіальну цілісність України у її міжнародно визнаних кордонах та визнала недійсними спроби Росії змінити статус цих територій.
Незаконність голосування на окупованих територіях констатували як міжнародні організації, так і окремі держави. Ще 6 серпня, до початку кампанії, Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ та Парламентська асамблея ОБСЄ заявили: «БДІПЛ (Бюро з демократичних інститутів та прав людини) та ПА ОБСЄ (Парламентська асамблея) знову засуджують рішення Російської Федерації організувати голосування на тимчасово окупованих територіях України. Результати будь-яких таких “виборів”, організованих Російською Федерацією, не матимуть юридичної сили з точки зору міжнародного права». 21 вересня Генеральний секретаріат Ради Європи заявив, що «однозначно засуджує незаконну організацію Російською Федерацією так званих «виборів» на окупованих територіях як «чергове грубе порушення Росією міжнародного права, включно зі Статутом ООН».
«Європейський союз не визнає і ніколи не визнає ані проведення цих так званих “виборів” на тимчасово окупованих територіях України, ані їхні результати», — йдеться у документі. До заяви приєдналися країни-кандидати, Великобританія, Норвегія, Ісландія та інші держави. Канада, Ісландія, Норвегія та Великобританія у спільній заяві в ОБСЄ наголосили, що проведення «фіктивних виборів» не може змінити статус цих регіонів за міжнародним правом.
Міністерство закордонних справ України також назвало «вибори» на окупованих територіях незаконними, а їхні результати — нікчемними: «Це порушення національного законодавства України та міжнародного права, яке позбавляє залишків легітимності весь процес парламентських виборів у Росії в цілому та склад російського парламенту». Раніше відомство наголошувало на тому, що жодне «голосування», організоване Росією «під дулами автоматів», не змінює міжнародно визнаний статус цих територій.
Верховна Рада напередодні голосування ухвалила звернення до міжнародної спільноти із закликом не визнавати цих виборів, а 26 вересня Україна запровадила санкції проти 44 осіб, причетних до їхнього проведення.
Сама процедура проведення такого «голосування» на окупованих територіях також не відповідала базовим критеріям вільного волевиявлення. Дострокове голосування відбувалося з 29–30 серпня до 15–17 вересня переважно через виїзні групи, які приходили до людей додому. Як повідомляє Радіо Свобода, у прифронтових районах їх супроводжували озброєні люди у камуфляжі без розпізнавальних знаків – це зафіксували журналісти AFP та Reuters, зокрема й на виборчій дільниці у самому Донецьку.
Адвокаційний директор Центру прав людини ZMINA Олена Луньова зазначає, що оголошені цифри «швидше показують, наскільки організатори могли сфальсифікувати результати голосування, а не реальне ставлення людей до російської влади чи окупаційних органів». За її словами, контроль над інформаційним простором на окупованих територіях супроводжується фізичним тиском на людей — «за будь-яке слово, за слово українською мовою, за будь-яку нелояльність».
Не витримує жодної критики і головний аргумент російської пропаганди – присутність «міжнародних спостерігачів». Росія взагалі не запрошувала спостерігачів ОБСЄ — єдиної організації, яка має визнану методологію моніторингу виборів у державах-учасницях. БДІПЛ ОБСЄ (Бюро з демократичних інститутів та прав людини) назвало це порушенням зобов’язань за Копенгагенським документом 1990 року і відзначило, що спроби погодити відправку місії з оцінки потреб «не отримали змістовної відповіді від російської влади». Це вже третій поспіль загальнонаціональний виборчий процес у Росії, за яким ОБСЄ не змогла спостерігати. Незалежний російський рух спостерігачів «Голос», як зазначає БДІПЛ, було ліквідовано під тиском влади.
Натомість, як встановило видання «Вільне Радіо», у ролі «міжнародних спостерігачів» виступили делегації країн СНД, колишні та чинні представники парламентських структур низки країн Латинської Америки, а також особи з публічною проросійською позицією. Серед них — німецький блогер Томас Репер, який проживає в Санкт-Петербурзі, автор сайту Anti-Spiegel, проти якого Євросоюз у травні 2025 року запровадив санкції за участь у діяльності з підриву демократичних процесів у Німеччині. Раніше він поширював російську версію про «постановку» удару по пологовому будинку в Маріуполі. Італійський історик Анджело д’Орсі приїхав на запрошення Міжнародної асоціації політичних та електоральних експертів (IAPEE) — проєкту, який за даними La Stampa підтримують російські державні інститути і який приєднався до спостереження за рекомендацією Громадської палати РФ. Раніше д’Орсі публічно називав війну протистоянням США та НАТО з Росією.
На окупованій частині Донецької області, за даними «Вільного Радіо», імена «електоральних експертів» з Бангладеш, Індонезії, Малаві, Марокко, Сербії, Того та Узбекистану здебільшого взагалі не були названі, а організації, які вони представляють, не вказувалися.
Центр протидії дезінформації при РНБО України ще напередодні голосування вказував на те, що жодна авторитетна міжнародна організація з моніторингу виборів у процесі не бере участі, а запрошення лояльних іноземців слугує створенню видимості міжнародного визнання. МЗС України у серпні окремо застеріг місію спостерігачів СНД від відвідування окупованих територій.
Раніше StopFake аналізував цей наратив у матеріалі «Фейк: Іноземні “спостерігачі” підтвердили “прозорість” російських “референдумів” в Україні».
