Фото, що поширюється в мережі, було згенеровано за допомогою штучного інтелекту (ШІ).
Одразу низка проросійських каналів опублікувала знімок, нібито зроблений у Києві. На ньому — фасад ресторану корейської кухні з написом «фашисти». Підставою для вандалізму буцімто стала напруга в стосунках України з Південною Кореєю через скандал навколо розголошення Києвом інформації про передачу Сеулу північнокорейських полонених.
Однак фото, що поширюється в мережі, було згенеровано за допомогою штучного інтелекту. Про це свідчить наявність на зображенні невидимої вотермарки SynthID, яку вдалося виявити за допомогою спеціального інструменту від OpenAI. Ба більше, про такий акт вандалізму не повідомляли ні українські медіа, ні правоохоронні органи.
Нагадуємо, що 23 вересня Володимир Зеленський у виступі на Генасамблеї ООН заявив, що Україна нещодавно передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Обидва потрапили в полон у січні 2025 року в Курській області. Сеул заявив, що сторони домовилися не розголошувати про передачу через загрозу для родин полонених у КНДР, тож уже наступного дня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон різко відреагував у соцмережі X, а згодом заявив, що Україна зробила з нього «брехуна». Київ заперечив існування такої домовленості, а міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав це дипломатичним непорозумінням. 6 жовтня очільник МЗС Південної Кореї Чо Хьон заявив, що отримав від Сибіги повідомлення з «вибаченням», але Сеул вважає його недостатнім; в українському МЗС узагалі заперечили факт вибачення. 8 жовтня Сеул ухвалив рішення — уперше з 2008 року — відкликати посла з України. Згодом Південна Корея відкликала ще вісьмох дипломатів, посилаючись на нездатність Києва врегулювати ситуацію та на постійну загрозу російських авіаударів, але зберегла контакт із Сибігою. Нині Україна офіційно спростувала, що розглядає розрив дипломатичних відносин із Південною Кореєю.
На думку аналітиків, справжні причини конфлікту глибші, ніж питання протоколу. Професор Ендрю Йо з Католицького університету Америки у статті для TIME пише, що розбіжність «вкорінена в різних геополітичних наративах», які кожна з країн прагне просувати. На його думку, Київ, оприлюднивши історію полонених, шукав підтримки Сеула, великого експортера зброї, якого з 2022 року просить про снаряди калібру 155 мм і ракети для Patriot. Водночас для Сеула публічне розголошення підриває дипломатичні контакти з Північною Кореєю: Лі Чже Мьон виступає за мирне співіснування, а прийом північнокорейських солдатів цьому суперечить. Йо також застерігає, що розголошення дало Пхеньяну стимул зробити з родин полонених показовий приклад наслідків перебіжництва. Він закликає обидві країни укласти спільний протокол щодо таких випадків, адже подібні ситуації, найімовірніше, повторюватимуться. А Леонід Петров, дослідник Кореї з Австралійського національного університету, вважає, що Сеул навмисно роздув історію до масштабів «скандалу» через рейтинг Лі Чже Мьона, який на середину жовтня впав до 35,2% і знижувався другий тиждень поспіль. Водночас фахівець визнає, що такі обміни варто проводити таємно, адже у Південній Кореї безліч шпигунів з Північної Кореї, значна частина яких маскується під перебіжчиків.
Раніше ми вже спростовували маніпуляцію про те, що президент Південної Кореї заявив, що Зеленський «спровокував» Росію та фейк, нібито фото першого військовополоненого з Північної Кореї насправді зроблене ще у 2022 році.
